Критичне мислення

Засадниче місце в теорії розвитку критичного мислення посідає поняття критичне мислення. Критичне мислення — це науковий тип мислення, який використовується для розв’язання неординарних практичних задач, включає в себе загальне та предметне мислення, характеризується:

критич1

  • усвідомленістю;
  • самостійністю;
  • рефлексивністю;
  • цілеспрямованістю;
  • обґрунтованістю;
  • контрольованістю;
  • самоорганізованістю [2].

Усі країни своє майбутнє пов’язують з освітою, оскільки саме освіта є найважливішим чинником економічного та соціального прогресу [3].

А. Валицька зазначає:

Сьогодні змінюються принципи міжнародного діалогу: не воєнна сила, а вагомість та унікальність культурно-господарчого укладу країни визначають її місце за “круглим столом” цивілізацій у третьому тисячолітті. [4]

Загальновизнаним є положення про те, що освіта цілковито пов’язана з процесом соціально-економічного та культурного розвитку країни. Сьогодні рівень освіти і культури, людські ресурси та інтелект все частіше відносять до розряду національних багатств та пов’язують з ними майбутнє країни. Показником розвитку людських ресурсів та потенціалу країни вважаються моральність та духовне здоров’я, різнобічність професійної підготовки, прагнення до інновацій, здатність до неординарних рішень — все це є важливим чинником прогресу[5].

Враховуючи ймовірнісний характер соціальних перспектив, людина, її інтелектуальний і моральний потенціал перетворюються на «основний фактор саморозвитку суспільства». У зв’язку із цим невимірно зростає роль обґрунтованого вибору[6].

— Х. Тхагапсоєв «О новой парадигме образования»

А обґрунтований вибір без критичного мислення неможливий. Постпромислова епоха перетворила науку в безпосередню виробничу силу, і формула «наука — освіта — виробництво» складає основу сучасного економічного розвитку. На світовому ринку, де відбувається жорстока конкурентна боротьба, перемагають ті країни, які інтенсивно розвивають фундаментальні та прикладні дослідження та всіляко підвищують рівень освіченості, з тією метою, щоб не лише еліта, але всі трудівники могли освоювати наукові досягнення й ефективно працювати з високою технікою і складними технологіями [7].

П. Щедровицький характеризує початок ХХІ ст. таким чином:

«…час боротьби людських ресурсів — регіонів, культур і релігійних течій, що по-різному вибудовують техніки і технології самоорганізації людини. Ті країни і регіони, які не випрацюють адекватної антропологічної концепції й відповідних гуманітарних технологій можуть перетворитися на «звалище людських відходів» [8].

— Щедровицкий П. «Пространство свободы»

Реалії сучасного життя вимагають подолання репродуктивного стилю навчання і переходу до нової освітньої парадигми, яка забезпечуватиме пізнавальну активність і самостійність мислення учнів — це є стратегічний напрямок модернізації освіти. А самостійність мислення неможлива без його критичності [9].

Як стверджує віце-президент Російської академії освіти В. Борисенков:

Школа повинна навчити мислити і навчити вчитися — ось педагогічні імперативи сучасної епохи [10].

— Борисенков В. «Вызовы современной эпохи и приоритетные задачи педагогической науки»

Особистісно-орієнтоване навчання передбачає зміщення акценту з інформаційно-гностичного підходу на розвивальний та діяльнісний, в основі якого формування особистості, здатної до активної творчої діяльності. Таке навчання ще називають сенсопошуковим, на відміну від інформативного [11]. Особистісно-орієнтована освіта акцентує увагу на розвитку смислової сфери, найхарактернішою ознакою якої є ставлення людини до дійсності, усвідомлення її цінності, пошук причин і сенсу того, що відбувається навколо, інакше кажучи, на засвоєнні рефлексивної культури. Рефлексія породжує дві цілі й, відповідно, дві сторони відношення «людина — світ»:

  • виразити, відтворити світ у собі;
  • виразити, відтворити себе у світі.

Повна версія статті

4 comments

  1. Чорна Ірина сказав:

    Треба спробовати описані методики на уроках. Тоді можна буде сказати щось більш конкретне. Окремі ідеї, зрозуміло, ми використовуємо. Але назви методів я чую вперше.

  2. Милованова Дарина 0615 сказав:

    Цікава тема. Не знала, що мої методи роботи так називаються. Буду працювати далі, спираючись на досвід роботи інших вчителів, обгрунтовані викладки , дослідження. Підхід до роботи тепер буде науковим, а не інтуітивним.

  3. Marina сказав:

    Дякую за змістовність, чіткість та цікавий виклад матеріалу як на сайті, так і на лекціях. Повністю згодна з тим, що витель має усвідомлювати значення своєї роботи; відзначатися самостійністю, самоорганізованістю та цілеспрямованістю; до дітей відноситмся з рефлексивністю та розвивати в них самоорганізованість; приймати обґрунтовані рішення і не забувати про самоконтроль.

  4. Валентина Захарченко сказав:

    Дякую за змістовний матеріал. Наша школа працює над проблемою: Особливості організації навчально- виховного процесу на основі компетентнісного підходу,саморозвиток і самоосвіта в умовах креативної освіти.На сьогоднішній день це дуже важливо, кожна людина має самоорганізуватися і себе реалізувати.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*